Безпечне освітнє середовище
Безпека – це процес, а не результат.
Брюс Шна́йєр
Відправляючи дитину до школи, батьки хочуть бути впевнені у тому, що життю та здоров’ю дитини нічого не загрожує.
Школа – це будівля, де є сходи і перила, важкі двері, габаритні меблі, хімічні реактиви, приладдя для дослідів. Тут можуть бути відчинені вікна, розлита вода, мокра підлога, можуть трапитися збої у роботі електроприладів.
Школа – це місце, де наша дитина зустрічається іншими дітьми, педагогами і працівниками навчального закладу, з якими необхідно взаємодіяти. І загрозами тут можуть бути булінг, поява сторонніх(небезпечних) людей.
Школа – це місце скупчення людей, де можуть виникнути будь-які надзвичайні ситуації: пожежа, розпилення газу, вибухи, терористичні акти.
Що ж робити? Замкнути і берегти?
__________________________________________________________________
Що таке освітнє середовище?
Сьогодні суспільство бажає бачити школу не лише одним з освітніх ресурсів, а, скоріше, простором розвитку та співпраці як всередині, так і по відношенню до зовнішнього світу.
Сучасне освітнє середовище створює неповторне індивідуалізоване та персоналізоване враження, де у кожного є можливість відшукати себе. Середовище школи – це місце, де зустрічаються та взаємодіють не лише учні, вчителі, навколишні мешканці та гості школи, де відбуваються не лише уроки, цікаві зустрічі, свята та концерти, але й лекції та семінари, діють відкриті лабораторії та майстерні у різних галузях науки, мистецтва та технологій.
Вітчизняні та зарубіжні науковці й практики трактують освітнє середовище, як частину життєвого, соціального середовища людини, яка виявляється у сукупності усіх освітніх факторів, що безпосередньо або опосередковано впливають на особистість у процесах навчання, виховання та розвитку; є певним виховним простором, в якому здійснюється розвиток особистості.
______________________________________________________________________________________
Що таке безпечне освітнє середовище?
Відсутність єдиного визначення поняття «безпека освітнього середовища» зумовлена існуванням різних підходів до розуміння його сутності. Йдеться і про психологічний, і про екологічний, і про інформаційний аспекти цього поняття.
_____________________________________________________________
Так, дослідники, які вивчають коло проблем, пов’язаних з питанням психологічної безпеки освітнього середовища, вважають, що психотравмуючі ситуації прямо чи опосередковано впливають на фізичне і психічне здоров’я особистості. Зокрема, до психотравмуючих ситуацій у навчальному процесі освітнього закладу можна віднести:
- конфлікти у стосунках вчитель – учень, учень–учень, учень – батьки тощо;
- проблема адаптації в освітньому середовищі;
- атмосфера конкуренції між однолітками;
- надмірна вимогливість педагогів тощо.
____________________________________________________________________________________
Якщо взяти до уваги екологічний аспект безпеки освітнього середовища, то тут варто звернути увагу на дослідження С. Совгіри, яка під екологічно безпечним освітнім середовищем розуміє «систему психолого-педагогічних умов, впливів і можливостей, які забезпечують захищеність особистості від негативного впливу екологічних факторів, що визначають оптимальність взаємодії зі світом природи»
________________________________________________________________
Не менш важливим є й інформаційна частина безпеки освітнього середовища, яка через застосування інформаційно- комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий, глобальний вплив на особистість.Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище виокремлють: відсутність належних механізмів контролю якості інформації̈, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо.
____________________________________________________________________________________
Таким чином, безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.
______________________________________________________________________________________
4 ознаки безпечного освітнього середовища
1.Якість міжособистісних взаємин, які визначають:
- позитивні чинники:
- довіра
- доброзичливість
- схвалення
- толерантність
- негативні чинники:
- агресивність
- конфліктність
- ворожість
- маніпулятивність.
2. Захищеність в освітньому середовищі — оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.
Часто жертвами насильства стають певні категорії дітей, зокрема ті, які:
- мають фізичні недоліки, особливості зовнішності та (або) поведінки страждають від хвороб
- мають низький рівень інтелекту та труднощі в навчанні
- відчувають страх перед школою
- мають погані соціальні навички або не мають досвіду життя в колективі («домашні діти»).
Щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважають насильством, але як мінімізувати ризики та небезпеки і створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. Це можливо лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, учнів і батьків.
3. Комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та переживань, що домінують у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.
Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу дитини, а у педагогів — емоційного вигорання, і, як наслідок, спричинити професійну деформацію, що і в першому і в другому випадку є серйозною загрозою психічному здоров’ю особистості.
4. Задоволеність освітнім середовищем — задоволення базових потреб дитини у:
- допомозі та підтримці
- збереженні та підвищенні її самооцінки
- пізнанні та діяльності
- розвитку здібностей і можливостей.
Основна характеристика процесу взаємодії учасників освітнього середовища — це особистісно-довірливе спілкування, відсутність якого спричиняє досить негативні наслідки, як-от:
- емоційний дискомфорт
- небажання висловлювати свою точку зору, думку
- негативне ставлення до себе
- втрата особистої гідності
- небажання звертатися по допомогу
- ігнорування особистих проблем і труднощів інших дітей та дорослих
- неуважність до прохань і пропозицій.